Улітку в Одесі по-особливому прекрасно. І без того чарівне місто насичується приємними людьми, яскравими вечірками та культурними подіями. Якщо ви ще не купили омріяний квиток до моря, пропонуємо вам якнайшвидше до всього цього приєднатися. А щоб не заблукати, ми підготували десять актуальних одеських місць, на які точно варто звернути увагу.

Канатна, 27/1

В Україні досить активно набирає популярності феномен суспільного ресторану. Почалося все з Івано-Франківська, де сто добровольців скинулися по тисячі доларів і відкрили заклад Urban Space 100. Цікаво те, що жодного прибутку їм від цього не дістається. Просто ця сотня засновників періодично збирається й вирішує, на який гучний і важливий соціальний проект використати зароблене. Незабаром Urban Space відкриється у Києві, а профінансують столичний заклад уже 500 добровольців. Одеса живе за своїми правилами й порядками, тому тут вирішили з франшизою не морочитися і відкрили своє місце такого формату – 4city.

1 тисяча доларів від кожного з 300 добряків дозволила відкрити в центрі міста ресторан-бар-кав’ярню. Оформленням займався один із найпомітніших архітекторів України, Слава Балбек, тож у приміщенні колишньої водолікарні історичну основу зберегли, та ще й кон’юнктурно модне додали. Загалом там доволі приємно.

Назва 4city символізує чотири різні міста, кухню яких можна скуштувати в одному ресторані: Одеса, Рим, Нью-Йорк і Тель-Авів. Ціни стартують від 70 гривень – це трохи менше за 3 долари. Випивати тут дещо дорожче, ніж їсти: коктейлі від 99 гривень (майже 4 долари), серед них і класика, і дотепні авторські – наприклад, «Кривава Мері» з розсолом.

Отож якщо хочеться і смачної трапези, і соціальної активності, то це пряма дорога в громадський ресторан. А якщо не вистачає актуального у ХХІ столітті відчуття власної важливості, то можна встигнути стати співзасновником, адже весь дрім-тім із 300 альтруїстів ще не набрали.

Катерининська, 6

На одній із найбільш ресторанних вулиць міста розташований і найкращий бар. Настільки, що навіть конкуренти радять його коктейлі. При цьому напої не лякають складними назвами та невідомими інгредієнтами – меню ніжно бере за руку і проводить лабіринтами смаків саме до того, чого вам хочеться. Повноцінних страв немає, лише снеки, які краще проігнорувати на користь сусідніх ресторанів. Вартість коктейлю від 5–6 доларів, у більшості випадків – дійсно за діло.

Якщо ви з України і не відлюдники, то будьте готові зустріти знайомих, а якщо здалеку – то до того, що знайдете нових. Коли-небудь у найбільших енциклопедіях світу поруч із поняттям speakeasу-барів буде фотографія одеського The Fitz.

Катерининська площа, 5

Україна славиться двома з половиною гастрономічними столицями. Київ заслужив півбала, бо в головному українському місті все ж є що перехопити. Львів славиться гастро-веселощами – ресторани там не тільки годують, а й розважають: то батогом оброблять на честь Мазоха, то торгуватися за цінник змусять, то ще щось. Одеса, у свою чергу, відіграє єврейсько-приморський шарм і робить це дуже чарівно й іронічно.

Наприклад, Dizyngoff – місцева філія Тель-Авіва з відповідною їжею, металевим посудом, панорамними вікнами, дзеркалами й назвою на честь першого мера цього самого міста. А ще – чарівні малюнки на стінах і в меню, хумус за 1,5 долара, смачні вкраплення тайської кухні й аншлаг красивої публіки вечорами. Усі хвалять – і таки є за що.

Сабанський провулок, 1

Зараз буде зловісна для всіх м’ясоїдів фраза: це веганський і вегетаріанський ресторан. Але! Можливо, це саме те місце, де із задоволенням почавкають навіть люди, які на 100% складаються з Ті-бонів і Рібаїв.

У меню начебто всі ті самі кіноа, сочевиці, шпинат та інші кольорові капусти, але з усього цього споруджуються дійсно смачні й ситні страви вартістю від 80 гривень (3 долари). Ще є, звичайно, усілякі смузі, салати й коктейлі зі спіруліною.

Загалом адепти рослинного харчування будуть в екстазі, а м’ясоїди в цьому ресторані нарешті перестануть скептично морщитися щодо їжі без тваринної плоті. Якщо ви бачите себе в одній із цих двох категорій, то дегустуйте ще «Зелень» на Канатній, 85 і Omega Three на Ланжеронівській, 5.

Грецька, 1

Ця кав’ярня настільки заточена під те, щоб бути модною, що коли десь у Нью-Йорку хочуть відкрити нове місце, то кажуть: «Давайте зробимо під «Тишину». Оголена кладка, бетон, панорамні вікна, злегка стомлені від своєї крутизни офіціанти й смачна кава – усі ключові інгредієнти на місці.

Кава, звичайно ж, непроста. Один з хітів – лате із солоною карамеллю. Якщо в якості експерименту спробувати замовити, скажімо, «Нескафе», то може і до бійки дійти. Є їжа, але вона тут не головна. Головне – бути собою (але тільки якщо ви культові).

Рішельєвська, 9А

Відповідно до грузинської естетики, цей заклад маленький, але гордий. Невеликий, зате займає 3 поверхи (щоправда, на першому поверсі посидіти не вдасться – там тільки кухня). У меню акцент на хінкалі, проте в Україні є місця, де їх готують смачніше. У Грузії, напевно, теж. А ось хачапурі, чкмерулі та пхалі – дуже смачні.

Givi To Me старанно передає усі сповнені чарів стереотипи про Грузію. У меню іронічні назви й пояснення («Гірський кур», «Зовсім чорний хінкаль»), а на стінах де-не-де тости й гасла ніби з радянських анекдотів про Грузію. Вино серед такої атмосфери замовляється якось саме собою.

В Україні останніми роками відбувається масовий бум кавказької кухні. Якщо вже десь відкривається нове місце, то це майже напевно буде або алюзія на Грузію, або апріорі стильний бар із лофтовим дизайном і татуюваннями навіть на унітазах. Так ось, Givi To Me – відмінне місце, щоб побалувати себе Грузією в Одесі. А якщо не сподобається, відвідайте «Хінкальню» на Буніна, 30 або «Кінзу» на Дерибасівській, 31.

Маразліївська, 34

Відкритий амфітеатр у центрі міста залишався покинутим протягом довгого часу, поки за нього не взялися ентузіасти з Impact Hub. Тепер це місце – одне з найбільш привітних і насичених життям, а на території є концертний майданчик, лекторій, місця для безглуздого, але безцінного неробства і чимало іншого. Якщо тепло, то в «Зелений театр» варто йти на цікаві лекції, кінопокази та концерти. Випивати заборонено, зате можна добряче поїсти на місцевому фудкорті.

Загалом сюди в будь-якому випадку варто зазирнути, щоб потім, почувши про якийсь крутий концерт або лектора, недбало кидати: «У «Зеленому театрі», напевно, виступає?»

Приморський район

Це не місце, це – місцевість. І до того ж настільки потойбічна, що хоча б раз туди варто навідатись на екскурсію. Прибережна частина Одеси настільки багата різноманітними ресторанами й нічними клубами, що жити там нереально, зате можна розважитись. Кожний заклад намагається перекричати сусідній, очманілі від усього відвідувачі бродять з одного місця до іншого, а все це разом нагадує щось середнє між Бангла-роад на Пхукеті та вулицею Істікляль у Стамбулі. Саме тут розташовані легендарні (в особливих колах) «Ібіца» та «Ітака».

Якщо ж піти прибережною лінією, то бенкет пороку поступово (через кілька непоганих ресторанчиків) мутує в Трасу здоров’я, де можна спокійно прогулятись уздовж пустельного берега до Ланжерону – там більш спокійно та пусто (і більш нудно).

Лідерсівський бульвар, 1

Але не скрізь на Ланжероні нудно. На даху готелю М1, що височіє над Ланжероном, розташований P1 Prosecco Bar, де періодично влаштовують музичні вечори. Якщо ви не великі фанати споглядання моря з висоти, то у звичайний час там робити нічого. Але ось коли до цієї панорами додається якийсь розважальний елемент, то місце оживає.

Вулиця Розкидайлівська

Цей пункт годиться приблизно в пра-пра-пра-пра-прадіди усім іншим місцям зі списку. А все тому, що Старокінний ринок уперше виник в Одесі ще у 1833-му році. З культовим Привозом змагатися, звичайно, складно, але родзинка Старокінки – це блошині ряди. Тут можна недорого купити офіцерські чоботи, перше видання «Термінатора», рятувальні круги зниженої плавучості, мумію першого корінного одесита, макет Чорного моря в натуральну величину й інші незамінні в побуті речі. Усе недорого, з Тією Самою одеською торгівлею та просто таки з вулиць району Молдаванка, дбайливо застелених газеткою (можливо, «Правдою»).

Катерининська, 25

Один із центрів сучасного мистецтва України облаштувався в підвалі магазину дорогого одягу Invogue. На двох поверхах продають ефектні наряди з вражаючими цінниками, а внизу твориться свято живопису, скульптури і нових медіа. Галерея від самого початку націлилася на актуальних молодих митців і активно заохочує їх. Приблизно раз на місяць в Invogue#Art змінюється експозиція, і богемні одесити злітаються туди сьорбнути вина на честь розпластаної на 30 метрів стрічки Фейсбуку, фантастичних скульптур із картонних бульбашок або чогось більш звичного, але не менш художнього.

Окрім того, періодично в просторі проходять пізнавальні лекції, зустрічі та презентації. До того ж, на другому поверсі магазину є невелике кафе зі смачною кавою. Тут можна одночасно і мистецтво скуштувати, і гардероб підібрати, і погурманити.

Грецька, 31

Так вже склалось історично, що в Одесі не прийнято ходити голими. Останніми роками дуже доречно з’явилося місце, де завжди можна знайти небанальний одяг від українських дизайнерів, щоб, нарешті, вдягнутися. У «Коконі» є кілька поверхів, кожен з яких порадує свою цільову: від заможних буржуа до контркультурної молоді.

На 2000 квадратних метрів умістили ще й доволі непоганий бар, територію для молодих митців і брендів декору. Тож можна вийти задрипанцями з дому з голими стінами, прийти в «Кокон» і купити все, щоб стати модними одеситами, українцями або навіть громадянами світу.

А якщо все вищевказане вам уже набридло, то ось ще. Кава: «Білий кит», Atelier. Design & Coffee, Forty Five. Поїсти: Фарш, Cooper Burger, «Тюлька», «2 Карли», «Kotelok – Бар мідій», «Клара-бара», «Гречка». Посидіти та випити: «Молодість», «Бурбон», «Порт». До речі, невимушено переміщатись з одного модного закладу до іншого вам допоможе старий добрий Uber.

Путівник створено за підтримки 34travel.me